Взято з Том 30, № 2, 2026
Сторінки 96 -114
Отримано 08.10.2025
Доопрацьовано 30.04.2026
Прийнято 26.05.2026
Опубліковано 30.06.2026
Взято з Том 30, № 2, 2026
Сторінки 96 -114
Анотація
Метою дослідження була оцінка ефективності інноваційних технологічних рішень для підвищення мікробіологічної безпеки, підтримки якості та раціонального використання сировини. У дослідженні використано методи високого гідростатичного тиску, низькочастотної ультразвукової обробки, активного та модифікованого газового пакування, термічної обробки (мікрохвильова обробка, варіння, бланшування), а також культуральні, хроматографічні, спектрофотометричні та гравіметричні методи аналізу показників якості і безпечності сировини. Вплив високого гідростатичного тиску інтерпретовано як селективну інактивацію мікрофлори без вираженої денатурації білків. Було визначено, що рівень 300 МПа забезпечує санітарну стабілізацію охолодженої продукції, тоді як посилений режим 400 МПа × 5 хв для філе дорадо забезпечує зниження мезофільної аеробної мікрофлори до 3,2 log КУО/г зі збереженням текстурних властивостей. Для двостулкових молюсків технологічно значущим рівнем для повного відділення м’язів від панцира без будь-якого механічного втручання було 310 МПа. Були розраховані можливості інтенсифікації низькочастотним ультразвуком (25-40 кГц) для забезпечення контрольованої інтенсифікації кавітації та масообміну. Робоча частота 32,5 кГц та тривалість 15 хв забезпечили скорочення часу маринування рибного філе на 50-67 % без ознак структурного руйнування. Дослідження активної упаковки та модифікованої газової атмосфери виявило стабілізацію фізико-хімічних показників протягом 10 днів зберігання: вміст вологи 65,6-68,9 %, зниження pH до 6,59, водозв’язуюча здатність 71,74 %, що свідчить про збереження функціональної активності білкової матриці. Сушіння рибної сировини дозволило отримати білковий концентрат з вмістом вологи 9-10 % та масовою часткою білка до 66,7 %, коефіцієнт водозв’язуючої здатності 4,9 показав високий гідратаційний потенціал порошку. Мікрохвильова обробка забезпечила зниження мікрофлори до 3,5-4,2 log із кращим збереженням нутрієнтів. Суперкритична екстракція характеризувалася виходом ліпідів до 12-15 % та високою якістю екстракту. Результати можуть бути використані в м’ясо та рибопереробній промисловості для підвищення безпеки, стабільності та ефективності процесів переробки сировини
Ключові слова:
санітарний стан; білкові фракції; процес ферментації; вологозв’язувальна здатність; частка білка