Взято з Том 30, № 1, 2026
Сторінки 64 -78
Отримано 08.09.2025
Доопрацьовано 30.01.2026
Прийнято 31.03.2026
Опубліковано 13.04.2026
Взято з Том 30, № 1, 2026
Сторінки 64 -78
Анотація
Трансформація аграрного сектору в напрямку сталого розвитку вимагає ефективних фінансових механізмів для впровадження екологічно орієнтованих технологій та практик господарювання. Метою дослідження було проаналізувати ефективність та особливості застосування сучасних фінансових інструментів для стимулювання ресурсозберігаючих практик в аграрному секторі та розробити рекомендації щодо їх оптимального використання. Розроблено комплексний індекс ефективності на основі п’яти ключових компонентів ресурсоефективності з використанням методів дескриптивної статистики, кореляційного та множинного регресійного аналізу. Дослідження виявило домінування зелених кредитів (34,2 % загального обсягу фінансування) та державних субсидій (28,7 %) серед восьми типів фінансових інструментів. Зелені кредити продемонстрували найвищу ефективність у підвищенні ресурсоефективності (82,7 балів) та найсильніший зв’язок зі зменшенням споживання води (r = 0,89), як показав приклад датської компанії Arla Foods, яка завдяки зеленому кредиту 750 млн євро скоротила споживання води на 23 % та енергії на 18 %. Державні субсидії показали найкращі результати у покращенні екологічної результативності (79,8 балів), що підтверджується досвідом німецької програми підтримки органічного землеробства. Кластерний аналіз виділив три групи країн: «Інноваційні лідери» з середнім комплексним індексом ефективності 86,7 балів (Данія, Нідерланди), «Стабільні виконавці» з комплексним індексом ефективності 76,4 балів (Німеччина, Франція, США, Канада) та «Країни, що розвиваються» з комплексним індексом ефективності 62,8 балів (Китай, Індія, Україна, Польща). Виявлено значущий синергетичний ефект від комбінованого використання державних субсидій і приватних інвестицій (коефіцієнт синергії 1,34) та універсальність мікрофінансування з найменшою варіативністю між країнами (12,7 балів різниці). Множинний регресійний аналіз підтвердив статистично значущу модель (R2 = 0,78), де найбільший вплив на ефективність здійснюють обсяг зеленого фінансування (β = 0,34) та частка субсидій у валовому внутрішньому продукті (β = 0,28)
Ключові слова:
зелене кредитування; екологічне фінансування; ресурсоефективність; субсидійна підтримка; комплексний індекс ефективності; синергетичні ефекти