Взято з Том 30, № 2, 2026
Сторінки 115 -133
Отримано 06.11.2025
Доопрацьовано 16.04.2026
Прийнято 26.05.2026
Опубліковано 30.06.2026
Взято з Том 30, № 2, 2026
Сторінки 115 -133
Анотація
Метою дослідження було оцінювання фінансових, організаційних та інституційних параметрів управління з урахуванням зовнішніх викликів для визначення їх адаптаційного потенціалу. У дослідженні застосовано методи структурного та функціонального аналізу бюджетних показників, коефіцієнтного та відносного аналізу, агрегування і групування статистичних даних, нормалізації та інтегрального індексування, а також методи дескриптивної статистики. Оцінювання фінансової основи показало, що доходи місцевих бюджетів у 679,5 млрд грн сформували базову ресурсну платформу, тоді як структура надходжень із домінуванням власних доходів на рівні 72,3 % забезпечила підвищення автономності прийняття рішень. Водночас коефіцієнт фінансової стійкості 0,64 узагальнив здатність системи підтримувати стабільність у змінному середовищі. Організаційний компонент управління охарактеризовано через кількість територіальних громад, що характеризувало масштаб просторового охоплення системи та розподіл управлінських функцій між адміністративними одиницями. Встановлено поширення стратегічного планування на рівні ≈91,4 %, тоді як індекс інституційної спроможності 0,54 відобразив середній рівень узгодженості структурних елементів. Організаційні параметри одночасно охоплювали управління земельними ресурсами та аграрною інфраструктурою. Аналіз розвитку засвідчив наявність значних капітальних видатків у 145,8 млрд грн, що характеризували спрямованість на формування матеріальної бази. Структура бюджетних витрат виявила пріоритетність соціальної складової та підтримки економічної діяльності, що сформувало умови для забезпечення базових потреб і розвитку. Інтегральний індекс 0,59 узагальнив результативність управлінських впливів. На регіональному рівні доходи бюджету 4,36 млрд грн сформували основу функціонування системи, тоді як частка спеціального фонду 1,6 % відобразила обмеженість цільового фінансування. Для Миколаївської області це поєднувалося з вагомістю аграрного сектору в дохідній базі. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів органами місцевого самоврядування, державними установами та регіональними органами влади для вдосконалення бюджетного планування, підвищення ефективності розподілу фінансових ресурсів і посилення інституційної спроможності управління
Ключові слова:
розвиток сільських територій; управління; фінансова стійкість; європейська інтеграція; безпекові умови; воєнний стан