Взято з Том 30, № 1, 2026
Сторінки 46 -63
Отримано 24.11.2025
Доопрацьовано 27.02.2026
Прийнято 31.03.2026
Опубліковано 13.04.2026
Взято з Том 30, № 1, 2026
Сторінки 46 -63
Анотація
Метою дослідження було теоретично обґрунтувати відтворюваний інженерний підхід до вибору маршрутів зміцнення з урахуванням переходів між механізмами деградації та просторової неоднорідності вимог у межах деталі. Методологія базується на послідовному перенесенні експлуатаційних умов у причинно-наслідковий ланцюг «умови роботи – механізм деградації – критична зона – вимоги до поверхні й серцевини – клас технологічного рішення» з опорою на міжнародні нормативні вимоги до сталей, параметрів зміцнених шарів, корозійної стійкості та довговічності вузлів. Результати показали, що ризик деградації має пороговий характер: при посиленні одного чинника він зростає помірно й концентрується переважно в зоні 2-3 балів інтегральної шкали, тоді як одночасне підсилення двох і більше чинників переводить систему в зону 4-5 балів через синергію корозійно-абразивних і абразивно-втомних процесів. Виявлено зміну «провідного» механізму від переважно втомного за помірних режимів до домінування поверхневих комбінованих сценаріїв за високих режимів, коли визначальною стає стабільність поверхневого шару та його хімічна стійкість. Обґрунтовано, що універсальних технологій не існує: для деталей із критичною роллю серцевини пріоритетні об’ємні термічні маршрути; для контактних зон із ґрунтом – локальне поверхневе зміцнення та зносостійкі шари; для контактнонапружених зон – термохімічні рішення; для вологого агрохімічно активного середовища – бар’єрний захист. Показано, що адитивне відновлення доцільне переважно як підготовчий етап із подальшою постобробкою та зміцненням, оскільки ресурс визначає саме зміцнений поверхневий шар. Практична значущість полягає в тому, що узагальнена модель може використовуватися інженерами-конструкторами, технологами та сервісними службами аграрного профілю під час проєктування й відновлення деталей тракторів і самохідних машин для вибору класу маршруту зміцнення за співвіднесенням умов експлуатації з домінуючим механізмом деградації та критичною зоною деталі, що знижує ймовірність прискореного зношування
Ключові слова:
механічні навантаження; деградація; абразивне зношування; поверхневий шар; технологічний маршрут; адитивне виготовлення