Взято з Том 29, № 2, 2025
Сторінки 62 -84
Отримано 21.01.2025
Доопрацьовано 09.05.2025
Прийнято 24.06.2025
Взято з Том 29, № 2, 2025
Сторінки 62 -84
Анотація
Оскільки концепція державної підтримки сільського господарства України не є довершеною і вимагає вдосконалення, зважаючи на обмежені фінансові можливості країни під час повномасштабного вторгнення та повоєнного відновлення, метою статті був пошук оптимальної моделі державної підтримки, що спирається на досвід країн з високорозвиненим сільськогосподарським сектором. Особливості концептуальних моделей державної підтримки розглядались через низку показників структурно-динамічного аналізу та оцінок ефективності бюджетної підтримки в ЄС, Канаді, Новій Зеландії, США та Україні. Передумовою дослідження став аналіз загального рівня дисбалансу напрямків державної підтримки сільського господарства, за результатами розрахунку якого жодна з країн не мала збалансованого підходу до регулювання агросектору. Встановлено, що причиною найбільших рівнів дисбалансу в ЄС було беззаперечне домінування прямої підтримки виробників, а в США – підтримки споживачів одночасно з низькою пріоритетністю розвитку сільськогосподарських знань та інновацій в обох країнах. Для України характерною виявилась гібридна модель державної підтримки, оскільки у різні періоди турбулентності переважали різні її напрямки. З огляду на оцінку ефективності концептуальних моделей Україні у короткостроковій перспективі необхідно використовувати канадську модель, що, хоч і подібна до ЄС, але у значно менших масштабах підтримує фермерів, і має відносно більший фокус на загальних послугах для агросектору, зокрема перевірках та контролю і аграрних знаннях та інноваціях. Встановлено, що у довгостроковій перспективі пріоритетною є адаптація новозеландського підходу з абсолютним домінуванням інвестицій в інфраструктуру, науково-дослідницьку діяльність та технологічний розвиток, що забезпечує максимальний економічний ефект та конкурентоспроможність галузі. Отримані результати дослідження можуть бути використані органами державної влади України, зокрема Міністерством аграрної політики та продовольства, для вдосконалення програм державної підтримки сільського господарства шляхом адаптації ефективних моделей фінансування, що базуються на міжнародному досвіді та враховують економічні й ресурсні реалії країни
Ключові слова:
агросектор; Україна; рівень дисбалансу державної підтримки; ефективність; вартість сільськогосподарської продукції; аграрні знання та інновації; Нова Зеландія