Отримано 02.12.2022
Доопрацьовано 30.01.2023
Прийнято 28.02.2023
Взято з Том 27, № 1, 2023
Сторінки 85 -94
Анотація
В останні роки у наукових публікаціях з філософії господарства, економічних та аграрних наук посилилася увага до філософських аспектів дослідження сільського життя та аграрного виробництва. Це вказує на те, що філософія аграрної діяльності формується як невід’ємна частина філософії економіки та аграрної економіки. Мета статті – визначити науковий статус філософії сільського господарства як світоглядної основи управління аграрною практикою. Основними методами дослідження автори обрали структурно-системний аналіз і синтез, які дозволили виокремити концепцію філософії сільського господарства а пізнати її сутність. У статті визначено філософський аспект дослідження сільськогосподарської практики, яка є об’єктом управління в контексті соціального, культурного та економічного життя людей. В межах філософії сільське господарство розглядається не тільки як основа життєзабезпечення людини, але і як фактор творіння цивілізації та культури. У дослідженні визначено, що предметом філософії сільського господарства є відносини в системі «людина-природа-господарство» у контексті аграрного життя. Теоретична цінність полягає в тому, що філософська проблематика сільського господарства систематизована в межах класичного підходу до структури філософського знання (тобто виділено онтологію, гносеологію, антропологію, праксеологію сільського господарства та соціально-філософську проблематику сільського господарства). Сформульовані та визначені загальнофілософські методологічні підходи, на базі яких філософія сільського господарства може розвиватися як метазнання стосовно аграрних наук та практики управління аграрною сферою. Визначено предмет філософії сільського господарства. Практична цінність полягає в тому, що результат дослідження може бути включений як тема в навчальні курси з філософських дисциплін для здобувачів вищої освіти економічного та аграрного профілю підготовки. Результати дослідження збагачують інформаційно-аналітичне знання, необхідне для всебічного виховання екологічної культури, природоцентричної економічної поведінки спеціалістів аграрної сфери виробництва
Ключові слова:
природа; буття; управління; світоглядна основа; практична філософія; ноосферний вимір; економічна філософія; аграрне виробництво[1] Bazaluk, O., Yatsenko, O., Zakharchuk, O., Ovcharenko, A., Khrystenko, O., & Nitsenko, V. (2020). Dynamic development of the global organic food market and opportunities for Ukraine. Sustainability, 12(17), 6963. doi: 10.3390/su12176963.
[2] Bazilevich, V. (Ed.). (2006). Think about it. Creative heritage in the context of the 21st century. Kyiv: Znannia.
[3] Bursten, J.R.S., & Kendig, C. (2021). Growing knowledge: Epistemic objects in agricultural extension work. Studies in History and Philosophy of Science, 88, 85-91. doi: 10.1016/j.shpsa.2021.03.002.
[4] Fesenko, H. (2014). Philosophy of management. Kharkiv: KhNUMH.
[5] Gerber, S., Hiernaux, Q. (2022). Plants as machines: History, philosophy and practical consequences of an idea. Journal of Agricultural and Environmental Ethics, 35(1), 4. doi: 10.1007/s10806-021-09877-w.
[6] Iehorova, T.M. (2021). Biosphere ideas V.I. Vernadskyi as the theoretical foundations of agrarian ecology. Agroecological Journal, 22, 7-13. doi: 10.33730/2077-4893.1.2021.227231.
[7] Jeerat, P., Kruekum, P., Sakkatat, P., Rungkawat, N., & Fongmul, S. (2022). Developing a model for building farmers’ beliefs in the sufficiency economy philosophy to accommodate sustainable agricultural practices in the highlands of Chiang Mai Province, Thailand. Sustainability, 15(1), 511. doi: 10.3390/su15010511.
[8] Kornovenko, S., & Pasichna, Y. (2019). Eastern European agrarianism. Ukrainian intellectual space in the late 19th and early 20th centuries. Ukrainian Peasant, 22, 24-30. Retrieved from https://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/3713.
[9] Kornovenko, S., & Pasichna, Y. (2021). Intellectual bases of Ukrainian agrarianism of the revolutionary epoch: Vyacheslav Lypynsky. East European Historical Bulletin, 19, 107-121. doi: 10.24919/2519-058X.19.234292.
[10] Kotykova, O., Babych, M., & Pohorelova, O. (2020). Impact of economic affordability of food on the level of food consumption by Ukrainian households. Intellectual Economics, 14(1), 76-88. doi: 10.13165/IE-20-14-1-05.
[11] Kozlovsky, P. (1999). Principles of ethical economy. Saint Petersburg: School of Economics.
[12] Kramer, K., Meijboom, F.L.B. (2022). The ethics of innovations in genomic selection: On how to broaden the scope of discussion. Journal of Agricultural and Environmental Ethics, 35(2), 7. doi: 10.1007/s10806-022-09883-6.
[13] Li, W. (2022). Analysis on the influence of western ecological aesthetics on environmental design of China's "Beautiful Countryside". Journal of Environmental and Public Health, 2022, 1271825. doi: 10.1155/2022/1271825.
[14] Nakonechnyi, R., & Kopytko, A. (2022). Philosophy of organic production and balanced nature management. Lviv: LNAU.
[15] Petrunenko, I., Grabchuk, I., Vlasenko, T., Petrova, E., & Strikha, L. (2021). Ensuring food security of EU countries in the context of sustainable development. Journal of Management Information and Decision Sciences, 24(3), 1-12. Retrieved from http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/16097.
[16] Pimenova, O. (2010). Methodology of the philosophy of agriculture as the basis of the study of the agrarian sector. Agroworld, 12, 33-36. Retrieved from http://www.agrosvit.info/?op=1&z=369&i=7.
[17] Priyatelchuk, A. (2012). The structure of the philosophy of economics. Humanitarian Bulletin ZDIA, 48, 70-78. Retrieved from https://old-zdia.znu.edu.ua/gazeta/VISNIK_48_70.pdf.
[18] Smith, A. (2018). An inquiry into the nature and causes of the wealth of nations. Kyiv: Nash Format.
[19] Spassky, I. (2018). Ontologization of economy as a phenomenon of modernity: Philosophical and methodological aspects. Visnuk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies, 21, 98-102. Retrieved from http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/21_2018/16.pdf.
[20] Spassky, I. (2021). Philosophical idea of unity in practices of ontologization of economy. Actual Problems of Philosophy and Sociology, 31, 28-32. doi: 10.32837/apfs.v0i31.998.
[21] Strishenez, О., & Galyant, S. (2018). Institutional economic theory: Scientific and theoretical prerequisites of its origin (German historical school). Economic Journal of Lesya Ukrainka East European National University, 1(13), 16-21. doi: 10.29038/2411-4014-2018-01-16-21.
[22] Sumarwati, S. (2022). Traditional ecological knowledge on the slope of Mount Lawu, Indonesia: All about non-rice food security. Journal of Ethnic Foods, 9, 9. doi: 10.1186/s42779-022-00120-z.
[23] Tsytsiura, Y.G., Neilyk, M.M., Didur, I.M., & Polishchuk, M.I. (2022). Sideration as a basic component of biologization of modern agriculture systems. Vinnytsia: Print.
[24] Tugan-Baranovsky, M.I. (1994). Political economy. The course is popular. Kyiv: Naukova Dumka.
[25] Veraart, R.C., & Blok, V. (2021). Efficiency versus enjoyment: Looking after the human condition in the transition to the bio-based economy. Journal of Agricultural and Environmental Ethics, 34, 32. doi: 10.1007/s10806-021-09872-1.
[26] Vernadskyi, V (2004). Scientific thought as a planetary phenomenon. Chronicle-2000, 57/58, 11-211.
[27] Yashchuk, T. (2017). Мenage as a subject of analysis in modern practical philosophy. Philosophical Thought, 3, 24-40. Retrieved from http://journal.philosophy.ua/node/7550.
[28] Yekimov, S., Purtov, V., Buriak, I., Kabachenko, D., & Poltorak, A. (2021). Improving the efficiency of corporate management of agricultural enterprises. E3S Web of Conferences, 262, 03001. doi: 10.1051/e3sconf/202126203001.
[29] Zazdravnova, O.I., Kravtsov, A.I., Holikova, O.M., Havryliuk, Y.M., Voloshan, М.М., Mokretsova, N.Y., & Lapina, V.V. (2020). Agrarian education and science: Socio-philosophical understanding. Kharkiv: FOP Brovin O.V.