Взято з Том 25, № 2, 2021
Сторінки 11 -18
Отримано 07.01.2021
Доопрацьовано 01.03.2021
Прийнято 22.04.2021
Взято з Том 25, № 2, 2021
Сторінки 11 -18
Анотація
Показник ефективності управління персоналом в багатьох аспектах визначає успішність інноваційної діяльності кожного сучасного підприємства. Водночас, соціальний аспект розвитку персоналу відіграє вагому роль в успішному функціонуванні кожного конкретного підприємства в умовах глобалізаційних викликів. Підприємства АПК складають підґрунтя продовольчої безпеки країни, а дослідження питань, пов’язаних з розвитком персоналу особливо в частині його соціального спрямування має як теоретичний, так і прикладний характер. Наразі створення продукції в АПК держави вимагає не тільки кількісних показників персоналу, але й має залежність від його якісних факторів, серед яких пріоритетність надано здатності до створення інновацій. Проблема переведення підприємств агропромислового комплексу на інноваційну модель розвитку є однією з вагомих та пріоритетних, і вимагає особливої уваги. Таким чином, метою статті є трактування сутності соціальної складової персоналу за обставин інноваційних змін в економіці як умови конкурентоспроможності персоналу. У статті досліджено окремі аспекти соціальної складової персоналу в умовах інноваційного розвитку підприємства, посилення глобалізаційних викликів, які стоять перед економікою України. Обґрунтовано, що в сучасних умовах діяльності підприємства назріла проблема стійкості персоналу. Визначено можливість розгляду даного питання через такі компоненти як мотиваційна, управлінська та суспільна. Визначено, що конкурентоспроможність персоналу є визначним чинником у формуванні конкурентних переваг будь-якого підприємства. Доведено, що освіта та професійний розвиток персоналу стають домінуючими чинниками формування конкурентних переваг підприємств агропромислового комплексу
Ключові слова:
розвиток; соціальна складова; підприємство; персонал; інновація; конкурентоспроможність; глобалізація; потенціал