Вісник аграрної науки Причорномор'я

Анотація

Наразі актуальним та доцільним є питання збереження органічної речовини, на заміну якої усе частіше приходять синтетичні альтернативи. Але ці замінники насторожують своєю можливою загрозою небезпечності післядії, адже організм людини взагалі складається з того, що вона споживає у повсякденну їжу. Під видом небезпечної їжі потрапляють і всі небажані для організму хімічні елементи, що можуть спричинити появу хвороб та ускладнень здоров’я. З огляду на це, з метою збереження об’ємів виробництва натуральних харчових продуктів постає необхідність розширення частки зернобобових культур. Окрім позитивного впливу на родючість ґрунтів, бобовим властиво наповнюватися біологічно чистим азотом. Також ця культура має вищий вміст цінного рослинного білка у порівнянні із злаковими колосовими культурами. Задля збільшення виробництва зерна гороху потрібно використовувати високопродуктивні сорти вусатого морфологічного типу. Метою статті є виявлення впливу строків сівби та обробки насіння гороху овочевого молібденовим і борним добривами на показники розвитку рослин в умовах Півдня України. У дослідженні застосовувалися лабораторний метод, а також методи польового досліду та фенологічного спостереження. Встановлено, що дія бору та молібдену затримує настання фенологічних фаз розвитку культури, а застосування двох різних строків сівби дозволяє затримати настання фази технологічної стиглості на 6 діб. Це важливо при збиранні для мінімальних втрат врожаю гороху овочевого. Практична цінність результатів полягає у застосуванні комбінацій молібденових та борних добрив для підвищення врожайності та поживної цінності зернобобових культур

Ключові слова: