Вісник аграрної науки Причорномор'я

Анотація

Дослідження розвитку організму, враховуючи генотип тварин та умови середовища, дає можливість суттєво пришвидшити процес удосконалення існуючих порід. Інтенсивність росту і розвитку має вагоме значення, тому що скоростиглий молодняк швидше досягає строку господарського використання з меншими витратами корму на одиницю приросту. За динамікою живої маси з віком можна характеризувати інтенсивність росту, характер обміну речовин, скоростиглість і стан організму в цілому. Тому представляє науковий і практичний інтерес вивчення особливостей росту і розвитку чистопородних і помісних овець м’ясного напряму продуктивності. Скоростиглий молодняк швидше досягає строку господарського використання з меншими витратами корму на одиницю приросту. На інтенсивність росту, характер обміну речовин, скоростиглість і стан організму вказує динаміка живої маси. Метою статті було визначити варіант схрещування, який володіє найвищим генетичним потенціалом м’ясної продуктивності та інтенсивності росту. У ході дослідження автори використали метод лабораторного аналізу, порівняння, синтезу та прогнозування. Досліджено особливості росту та розвитку баранчиків трьох різних генотипів від народження до шестимісячного віку, зокрема: чистопородного молодняку асканійської тонкорунної породи (АТП); помісей цього генофонду з породами тексель (АТПхТ) та мериноландшаф (АТПхМ). Контроль за ростом і розвитком піддослідних тварин здійснювали методом зважування у різні вікові періоди. Оцінку м’ясних якостей проведено за результатами забою. Встановлено, що кращими параметрами розвитку характеризувалися помісі тексель з асканійською тонкорунною породою, тому цей варіант схрещування має найвищий генетичний потенціал м’ясної продуктивності. Практична цінність полягає в отриманні потенційно більшого приросту живої маси овець за коротший період часу і лабораторному вивченні властивостей потомства отриманої породи

Ключові слова: